Один рік разом

23квітня 14 року в моєму домі з'явився мужчина. За рік він не намагався втекти. Цей успіх завдяки роздільним ковдрам! pic.twitter.com/mzQyFnaOfy
— Zu Soloma (@hope_22leo) 23 Квітень 2015

Флешка часу (адаптація сну)

Через 30 років все в нашому світі докорінно змінилось. Все, окрім людей. Ми досі молоді, проте трохи загублені у часі та божевільні на голову.  І все через банальний предмет - флешку. ЇЇ легко загубити і можливо знайти чужу у своїй кишені чи під ногами. 

Цей предмет сучасного повсякденного життя набув нового значення коли 29 років тому наші вчені навчилися записувати частинки прожитого життя на флешку і зробили із накопичувача машину часу.

Моя історія також була надто порізана і перемішана для того щоб почати її з початку. Тож наразі я їду в пластмасовому грозовому автомобілі де все включаючи кабіну водія та ківш зроблений із цупкого і надійного пластмасового полотна. Ми їдемо з моїм супутником полем через річки до місця призначення. Але йому набридло і він викидає флешку на поле для того щоб більше не повертатися назад. 

Але ми повернулись в літак. Літак він вправно управляв. І ми летіли мов птахи над безмежно глибоким і  синім морем в темному небі заплямованому хмарами. Ліпило сонце нам в очі, ми розмовляли і навіть сперечались. Він викинув флешку через люк в море. Ми залишили літак і опинились в полі саме там де він викинув накопичувач із пластмасового автомобіля.

- Мені важко я можу так, - говорить він мені і кидає в пісок пластмасовий предмет.

- Але любий ти ж знаєш, що у нас немає часу без флешки, - плачу я, витираю сльози рукавом брудної сорочки в клітинку. Я підіймаю флешку з піску і кидаю кишеню своєї сорочки. Обнімаю його зі спини і прошу залишись зі мною.

- Ми все зможемо, ми можемо, я вірю, - вмовляю я його, - тільки лишись. Я буду це робити сама.

Ми загублені в пісках пустелі, посередині великого нічого стояли мовчки та без руху поки безжалісне сонце обпікало наші зневоднені тіла. 

(с) Зу Солома 
18.04.2015 

Великдень. Мої фото з нашого щорічного пікніку

Курка смажена на грилі

. 

Подивилася відео про 11 варіантів маринадів для шашлику з курячого філе.

Вибрала один із маринадів для курячих стегенеців із Айрану + томатний сік. Приємною скоринкою курка взялася буквально через 10 хвилин смаження. Спочатку порізала цибулю, посолила і залишила на 10 хвилин щоб цибуля пустила сік. Потім в цибулю додала порізані стегенця і залила Айраном і томатним соком. На 2 кг. курячого м'яса пішло трохи більше стакану Айрану і півтора стакани томатного соку. Через 2 години маринування ми злили рідину і засипала м'ясо сумішшю для курки, сушений часником, 3 грамами сушеного базиліку, свіжозмеленим чорним перцем і додала ще трохи солі

Мій гарний бутерброд і іграшки моєї племінниці

Трава прикольний має вигляд якщо її фоткати через призму вогню =)

Прихована реклама торгових марок. Чесно скажу, я купую кетчупи і майонези ТМ Чумак)). Ось знайшла незвичний жовтий кетчуп їх виробництва

В мене дуже гарна тарілка з жовтим і червоним гострим кетчупами =)

Треба було додати жару перш ніж жарити шашлик-машлик

Гуляли по лісу, дуже просила мене сфоткати...

Мої нові кеди =)

На Великдень в Пущі Водиці горів ліс

На кожен Великдень ми з родиною їздимо на пікнік в Пущу. Перша частина нашого пікніка пройшла як завжди. Тільки, коли ми вирішили зробити останню порцію м'яса до нашої компанії підбіг молодий чоловік і дуже невпевнено попросив приєднатися до усунення пожежі в лісі.  

Не тільки наша велика родина в це свято відмічає в Пущі, багато невеличких контрольованих багать можна зустріти по всьому лісі. Але вогнище, що залишили (по словам очевидців) без нагляду запалило дуже сухий хмиз, листя і суху траву і завдяки вітру розповсюдилось на територію розміром з поле для міні-футболу. 

Боротьба з цим полум'ям об'єднало багато людей однією метою і ми побороли небезпечний вогонь. Пожежних викликали два рази, але вони не приїхали нам на допомогу так як, мабуть, були зайняті на більш масштабних пожежах. 

Коли ми зрозуміли, що це не маленька пожежа, і на швидку допомогу пожежних розраховувати не варто, частина компанії направилась з усім чим мали в епіцентр подій. 

А мали ми такі знаряддя: водійській вогнегасник, сокира, дитяча пластмасова лопатка і граблі з високими ручками (що я подарувала племінниці), маленька лопатка, пляшка узвару і мінералки, дві картонні коробки. 

Ось така трава горить дуже швидко

Всі учасники розподілилися по периметру. Ми з моїм +1 зупинили вогонь, що йшов високу суху  траву - виривали траву, копали невеличку траншею і це допомогло зупинити вогонь. На щастя в той момент коли вогонь дійшов до нашої земляної границі вітер перестав віяти в нашу сторону і полум'я зупинилось як раз там де закінчилась трава-солома. Також ми знайшли невеличку купку піску. Пісок дуже гарно тушив навіть велике полум'я. Далі ми розділились і я грабала дитячим приладдям листя від лінії вогню, закидала землею, вогким хворостом язики полум'я.  

Та сама ямка, що зробила моя тітка

Згодом я побачила, що моя тітка десь роздобула саперну лопатку, вона копала землю і насипала землю в долоні людей і на картонки. Люди часто підбігали до нею за новою порцією, бо це було дуже зручно і ефективно. Вона сказала, що відібрала лопату у чоловіка який застив з лопатою біля вогню. На третій раз коли вона пробігла біля нього вона йому сказала: "Віддай лопату!". Він простягнув їй лопату і тільки сказав:"Бери!". 

На відкритому просторі було тільки гаряче, а там де ростуть дерева приходилось прикривати носа від смогу. 

Мого Тата люди залишили тушити добрячий кусок полум'я, бо десь далі сильно спалахнуло. Папа збивав полум'я палицями разом з якоюсь дівчиною.

Своячка віднесла свою куртку і светр до нашого табору і почала працювати зеленою пластмасовою лопаткою. ЇЇ хлопець випустив автомобільний вогнегасник, але його дії вистачило тільки до того моменту поки ще раз подув вітер. Люди рубали землю сокирами, засипали пеньки землею, затоптували ногами пеньки з димом, трамбували землю, для того щоб не дати кисню пробратися всередину тління.

Тушимо можливі джерела вогню

Також там були малі хлопці років так з 8-9 вони носили картонки з піском і засипали полум'я. 

Коли основний вогонь був поборений один із вогнеборців крикну: "Дякую усім вам, друзі!" ("Спасибо всем, друзья!)" Після повиходили зовсім маленькі дітки. Засипав вогонь по всьому периметру і батько з донечкою 10 років. 
Дехто повернувся до своїх справ, дехто пильнував кожний димок на враженній території, робили фотографії, ділилися почуттями та історіями. У всіх емоцій було через край. Я впевнена кожен із тих, хто був причетний до гасіння пожежі в середині душі почував себе пожежником та героєм. Всі були стомлені, брудні, дехто подряпаний, але усі щасливі від перемоги. 

Границя враженної території

Такий дим був ще довго по всій території

Ямок таких тепер там повно

Вражена територія

Засипані  землею пеньки

Пляшка яка була перешкодою для вогню.

Мої брудні ноги, кеди та нігті

Важко...

Дуже важко лікувати невідомо від чого і до того ж людину, яка давно не хворіла. Горці ніколи не хворіють тому, що ніколи не зізнаються. А дивитися на безсилля, апатію, поганий апетит та блювання ще важче.

Вдень я ще каталась на велосипеді до гіпермаркету і назад. Навіть купила йому курячу грудку і зробила бульйон. Але він його не зміг випити. Всю воду що він п'є - через 2 хвилини вириває. Також в нього низький тиск і паморочитися в голові, з ліжка майже не встає, фільми не дивиться, за комп'ютером не сидить. Дуже злиться, коли я намагаюсь його погодувати, напоїти чи поміряти йому тиск.

Вот так подружка / Una Donna per Amica (2014)

Название: Вот так подружка

Оригинальное название: Una Donna per Amica
Год выхода: 2014
Жанр: комедия
Режиссер: Джованни Веронези
В ролях: Фабио Де Луиджи, Летиция Каста, Моника Скаттини, Джеппи Куччиари, Вирджиния Раффаель, Валерия Соларино, Валентина Лодовини, Адриано Джаннини, Антония Лискова, Флавио Монтруккио

О фильме:
Франческо и Клаудия, молодые, красивые и успешные, — друзья не разлей вода уже много лет. Между ними нет абсолютно никаких секретов. Они любят весело проводить время и дурачатся как малые дети. У Клаудии даже есть ключи от квартиры Франческо, куда она может заглянуть в любое время. Но однажды девушка знакомится с Джованни, и тот принимается настойчиво за ней ухаживать, а вскоре уже зовет замуж.

Крайне необычный фильм, даже немного странный. Но как комедия и мелодрама очень впечатляет - можно и посмеяться и пустить слезу.

Видео самого крутого момента из фильма смотреть просмотра картины: