Чудесне сновидіння Антоніни

Цю статтю-розповідь я передрукувала і оприлюднюю за проханням Марії з Карпатських гір, що їй передав свящинник. Читайте і знайте, що чекає нас нерозкаєних грішників.  

Чудесне сновидіння Антоніни

Прожила я на Сахаліні, і в 1949 році потрапила в аварію. Мене положили в лікарню у м. Томськ. Тоді було мені 53 роки. Як тільки мене положили в лікарню, я заснула. І з'явився мені Ангел уві сні, і сказав: “Вставай, Антоніно, ідемо по митарствах”. Я заплакала і сказала: “Я дуже хвора і не можу йти”. Ангел сказав лагідно: “Туди всі такі ідуть — вставай”. І подав мені невелику білу мотузочку Я взяла кінець її і встала.

Вийшли ми з Ангелом із лікарні, тут почав падати вогненний дощ. Я злякалась, заплакала і сказала: “Мені страшно, я не можу йти на вогонь”. Тут Ангел бере мене за руку і говорить: “Не можна обминути цей вогонь”. Потім зашумів сильний вітер і накинув на мене Ангел якийсь плащ і пішли ми далі.

Пройшли трохи і посипались вогненні ножі на землю, але на поверхні вони танули і мені йти не мішали. Піднімаємось вище і я почула шум. Подивилась вверх і побачила велику чорну хмару. Я кажу Ангелу: “Куди ми йдемо? Ось яка на нас темна хмара насувається!”. “Це не хмара, сказав Ангел, це військо бісове на нас наступає”. Я знову впала на землю і від страху і гірко заплакала. Ангел підняв мене і сказав: “Не бійся, молись і правильно хрест на себе постав”. Я перехрестилася і ми почали наближатися до страшного місця. Там чудовиська стали пищати, свистіти, гудіти, і вити на різних голосах. Вигляд у них був як у собак, тільки з рогами, страшно смердючі. Я від страху впала і кажу: “Куди ж ти мене ведеш? Це така страшна сила”. Мій Ангел лагідно сказав: “Господь сильніший”. І три рази вдарив чорні страховиська вогненним мечем навхрест. Де вони розлетілись по сторонам і дали нам, як тунель, прохід. Заходимо в тунель і по праву сторону стоять люди — 15 чоловік, як в церкві, і стоїть ода свічка, яскраво горить - освічує тунель і людей. Я спитала Ангела про людей: “Хто це?”. “Це ті благочестиві християни, які хоч 5 копійок дали на загальну свічку, ось їм світло і добре. Це свічка їм буде світити вічно”.

Коли поглянула на ліву сторону то побачила чорного, як вугілля змія, а коло нього плем'я, багато людей чорних мертвих скам'янілих. Фігура у змія як статуя, тільки чорна-пречорна. Я відразу його злякалася, але все таки спитала в Ангела: “Що це за керівник? “А це змій і все що слідує за ним, плем'я сатанистів. Вони не признають світла Христового, і тому полонила їх пітьма навіки. Пройшли тунель і вкривається підвал. Ангел каже: “Залізь в цей погріб”. Я бачу 5 демонів сидять в собачому вигляді, плащі їх відкриті і ноги лахмітті, всі в шерсті, з рогами. Підняли свої голови і чекають мене. Я знову запитала Ангела і кажу: “Куди ж ти мене посилаєш? Вони ж мене розірвуть”. Ангел ласкаво сказав: “Бодрись і молись, не бійся! Такі митарства будуть всі проходити, бодрись!” Я стала молитися — Господи, Ісусе Христе, Боже наш, помилуй мене”. Сама перехрестилася і яму перехрестила 3 рази. Собачі бісові морди попадали і задрижали. Хрест їх так обпік, що вони як паралізовані притиснулась до стінок ями, і тряслися майже не зупиняючись. Я заплакала і стала просити Ангела: “Візьми мене звідси, візьми швидше, святий Ангел, а то я їх боюся”. Ангел подав мені білу мотузку, я вхопилася за неї і вилізла з ями.

Пішли ми з Ангелом далі — до глибокої ями як туалет, а там маленькі діти, як мухи в пляшці дзеленчать, незліченна кількість, плачуть і тоненьким голосом пищать, як комарики рухаються швидше всіх. Тут я почула дитячий голос: “Мамо! Мамо! Витягни нас звідси!” “Хто це? - запитала я Ангела. “Твої діти”, - сказав Ангел. “Забула, як твій чоловік сказав зробити аборт?” Тут я згадала, як я завагітніла, як не хотіла губити дітей, а чоловік вигнав з дому і примусив зробити аборт. Як лікарі зробили аборт, в мене виявилась двійнята. Довго і гірко я плакала над своїми діточками біля тієї ями. Потім підняла, повні сліз очі до Ангела і спитала: “Коли ті діточки звільняться з тієї ями? І сказав Ангел: “Коли родичі помруть, то підуть на місце тих дітей у цю яму, а дітей невинних Господь звільнить”. “А що робити родичам, щоб не попасти в таку страшну яму? Сморід ішов з тієї ями, я із туалету, запах злосмердючий. Ангел сказав: “За кожну абортовану дитину потрібно молитися Господу Ісусу Христу, щоб помилував тебе, і 300 поклонів за кожну дитину. Зберігати 4 пости, середи і п'ятниці, і просити Царицю Небесну, щоб умолила Господа простити такий тяжкий гріх — убивство своїх дітей.

Ідемо далі по дорозі і бачу стоять ніби червоні вагони. Заглянула в двері, а там п'яниць б'ють бісові жахіття палицями і руки назад викручують, і заставляють їсти блювотиння і черв'яків. Б'ють і кричать на п'яниць: це твоя робота, ти напивався до блювотиння. Їж тепер своє добро. А люди кричать, плачуть і не хочуть їсти. Я знову заплакала і сказала Ангелу: Чому ти привів мене сюди? Я ніколи до сп'яніння не напивалася”. “Знаю, - відповів Ангел, але ні одного митарства минути не можна”. Далі дійшли до митарства куріння. Вагон повний смороду і диму, і сидять в вагоні чорні обгорілі люди. Їх тіла, як земля, а біси припалюють їх запаленими сигаретами, а люди плачуть. Страшно дивитися. Мене біси не торкали на тих митарствах. Слава Богу пройшло благополучно.

Ідемо зі святим Ангелом далі. Доходимо до митарства блудлива. І побачила я в ямі чоловіків і жінок спутаних зміями. І маленькі змії лізуть в рот, очі, вуха, а великі — стискають тіло. Люди хочуть скинути з себе зміїв, а ангели стали б'ють їх палицями по головах. Ідемо далі, доходимо до чорних воріт, а над ворітьми напис: “Митарство сквернослів'я і пустослів'я”. Тут біси злі і жорстокі, а людей багато чорних і понівечених. Вони почорніли від своїх скверних і пустих слів. А біси тут чорними палицями січуть тіла грішників. Тут же мучаться і любителі карт, що сидять на вулиці і в карти грають. Карти навіть в руки взятих гріх і лото, і доміно, і футбол. Більше всього злий дух мучить таких. Ідемо з Ангелом далі і дійшли до поля, а там трава погана, колюча. В тій траві гади темні, зелені і сирі, шиплять і жужжать. Тих там багато, більше як трави. Мій Ангел, я не замітила, як перелетів і кличе мене до себе, а мені страшно. “Я боюся”, кажу я Ангелу. “Бордрись, хреститися, молися!” - Ласкаво прозвучав Ангельський голос. Я всю траву разом з гадами перехрестила, і змії як варені попадали від хреста святого і я перейшла благополучно. “Хто ж мучиться тут?” - запитала я Ангела. “Ті хто свариться гадом (матом) і скликає їх на свою голову” - сказав Ангел. Тут їх затримують серед зміїв і вони їх кусають.

Пройшла я ще трохи, показалася поляна, а на ній велика танцплощадка, і танцюють на ній дві голі людини, а танцюючих б'ють біси палицями по головах, і в них піна, слина, кров іде з рота. Вони плачуть, не хочуть танцювати. А біси б'ють безжалісно і кажуть: “Ви любили під свята великі і в пости. Люди добрі молилися. В середу Господа продали, всі сумували Божі люди, а ви танцювали. В п'ятницю Господа розіп'яли, благочестиві люди хліб не їли, а ви пили, і танцювали — ось і танцюйте весь вік”.

Я здивувалась і запитала Ангела: Коли ж вони перестануть танцювати і чи зможуть вони визволитися від муків і від бісів?”. “Ні, - відповів Ангел, - вони будуть мучатися вічно, безперервно вічно. Вони живуть на землі своїми танцями безкінечними сильно прогнівили Бога. Особливо гріх в свята і пости ходити на гуляння.

Пішли ми дальше з Ангелом і побачила я в далені палюче озеро. Підійшли ми з Ангелом до озера ближче, і там палають удавленики, повішеники, самовбивці, самоутоплені. Там бісів я не бачила, грішників-самоубивців велика кількість. “Спаси і сохрани, Господи, і поможи мені визволитися від такої страсти” - помолилася я.

Ідемо ми з Ангелом дальше і бачу я великий корабель білий пливе по воді. А мій син-капітан на кораблі. Коли його вбили, він був нежонатим. Допливає до мене і кричить: “Здраствуй, мамо!” Я зраділа, що побачила синочка. А він мені з корабля кричить: “Борись з ворогом, борись, мамо”. Я спитала: “Як?”. “Молись, мамо, Не віддавай душу ворогу. Борись з ворогом.” Потім я побачила себе з Ангелом на кораблі. І в мене на кораблі повно зерна. Припливли ми до берега і Ангел говорить: “Ти бачиш, половину зерна треба розсипати”. Я послухала Ангела і почала зерно кидати. Ангел мені ласкаво сказав: “Не руками, а ротом — що бачила, повинна розказати людям. Зараз я тебе випущу з корабля і тільки говори людям про митарства. Все говори, що бачила, не бійся. Нехай люди кинуть свої грішні діла і покаються, і ніколи не чинять їх більше, а то муки великі, страждання їх чекають, які ти бачила. Якщо родичі розсердилися і прокляли своїх дітей, прокляття і вічних вогонь чекає їх, якщо не покаються — ніколи не кляніть. Амінь”. При кінці року ми вийшли з Ангелом з корабля. Стали ми вдвох іти по рівному полі. Йшли дуже довго. Дійшли до м. Єрусалима. І побачили я великий храм, весь укришений іконами.

Тут я побачилаа свою дочку Євдокію, дівчинці років 12, в чистому платті. Вона сказала: “І ти, мамо прийшла сюди. Ну до-побачення.” І стала відходити від мене. В цей час виходить з двер храму моя мама — Анна, що вмерла в 1934 р. у віці 70 років. Хворіла жовтухою. Вона була жінкою одного чоловіка, і каже мені: “Мила, дочко, приготуйся. А потім і ти сюди прийдеш”. Поклонилась і пішла з храму. А за Єрусалимом я спитала Ангела: “Що це за храм такий великий і гарний? “Це святий Єрусалим сказав, - де Господь сходить у своїй славі і буде судити всіх людей”. Горе не розкаяним грішникам. Земля горить, а люди як полова будуть вітром несені на страшний суд Господній. Єретикам і баптистам — вогонь вічний. Вони від Хреста Господнього відказалися. Чим від бісів будуть відбиватися, як хрестом не освятились, живучи на землі.

Беззаконне живучі — не вінчані, у митарстві блуду вічно будуть страждати. Саме основне — молитва і піст. В середи і п'ятниці строго постити, і 4 пости обов'язково зберігати треба. Піст, молитва і милостиня — очищують від гріха і щоб не повертатися до своїх гріхів. Чародіям і чаклунам — вічний вогонь незгасимий...

Красоти райського куточка мені не показано Ангелом, а стіл Господній бачила. Накритий він був довгою білосніжною скатертиною і дуже велике на нім, як на панахидах, все: хліб, булочки, цукерки, пиріжки, пряники, фрукти, все можливе. Красоти неописаної горять яскраво свічки. Красивий стіл Господній. Ідемо з Ангелом, а мені ходу нема. Вся палата в нитках і я заплуталася і не можу пройти. “ось, - сказав Ангел, - це твій гріх. Бо під час війни нитки були дорогі, а ти не віддавала”. І я згадала свій гріх, коли працювала у швейній і нитки на шпульці залишалися, а я не віддавала. Я заплакала: “Що ж робити?”.

Скільки чужого брала, повинна милостиню віддати. Милостиня відкупить гріх. Я говорю Ангелу: “Де я візьму? “Найдеш,” - сказав Ангел, і порозривав вогненним мечем нитки і я пройшла вільно. Дійшли ми з Ангелом до поля, де безкінечні спів і чудне слослів'я. Я спитала Ангела: “Що це?”. Ангел відповів: “Це поле, де святі і праведні спочивають” Відкрив Ангел ворота. Я попросила: “Пусти мене, Ангеле”. І побачила там попереду стоять діти, як ангели тільки без крил. Це священики, монахи, миряни, котрі з святістю міцно тримають святість. Це міцна віра.

Підійшов до мене лікар забрав дзеркало яке було прикладене до лиця. Воно злегка було спітніле. І провірив дихаю я чи ні, оскільки я спала цілий місяць. “Ну як спалось?”. “ А я не спала ні години”, - сказала я. Мені подали какао і напоїли мене. Потім дали компот і манну кашу; хліба не давали ще з тиждень, казали: “Не можна”, Голова боліти перестала. Виписали мене здоровою і мені зараз понад 70 років. Живу з дочкою в м. Армавірі, ходжу в храм Божий і про тайни, що я бачила, розповідаю всім людям. Мені сказано Ангелом — сіяти слово Боже і я виконую, що мені велено Ангелом від Господа.

Йому слава, честь і поклоніння на віки вічні. АМІНЬ.

Цей вірш передано з космосу провидиці-контактеру Ользі. Пам'яті абортованих дітей присвячується:

...Я шла к тебе искринкой малой,

Летела "ангелом" небесным,

Но ты меня не ожидала,

Ты ужаснулась "страшной" вести.

Нет, я тебя не упрекаю:

Живи, довольная судьбой,

Но если б знала, как страдает

Дитя, убитое тобой!

Прости меня, как я простила

За то, что шла к тебе, любя,

За то, что неземною силой

Из всех я выбрала тебя...

Ты страх и боль свою прости мне,

И пусть Господь тебя простит.

Прошу лишь, нареки мне имя,

Родную душу окрести!Я здесь в суровом заточеньи,

Приговоренная тобой.

Поставь мне, мама, в воскресенье

Свечу за вечный упокой....