Відгук про книгу №2 "Механічний апельсин" (1962) Ентоні Берджеса

По перше хочу щось дізнатися про письменника. Тому завітаю на сторінку Вікіпедії.

Джон Ентоні Берджес Вілсон народився 25 лютого 1917 року у Манчестері — помер 22

листопада 1993 року у Лондоні. 

Виріс в сім'ї середнього достатку, його тато працював бухгалтером. Мати померла коли йому було лише 2 роки і він жив з тіткою допоки батько вдруге не одружився. З дитинства любив музику.

Отримав гуманітарну освіту в коледжі Ксаверіан і в університеті Манчестера, який закінчив у 1940 році. Під час Другої світової війти служив у медичному корпусі британської армії. Вчителював у Бенбері. Два рази був одружений. Обидві дружини померли раніше за письменника. Поштовхом у його письменницькій діяльності став помилковий вирок лікаря пухлина мозку і те, що жити лишилось йому лише рік. 

Бестселер "Механічний апельсин" написав під впливом поїздки до Ленінграду в 1961, там у письменника була нагода поспілкуватись з тамтешніми «стилягами» і спародіювати у творі їхній жаргон та манеру одягатися. 

Мені дісталося видання українською мовою 2003 року Львівського видавництва "Кальварія". 

Книжка не велика, в ній всього 173 сторінки.

Перші 30 сторінок книги я думала що це жахіття. Запитувала себе нащо я це читаю, чи вся книга така бридка. Я, як читач, завжди симпатизую головному герою. Протягом всього читання книги "Механічний апельсин" я хотіла, щоб головний герой подобрішав. Я бачила в ньому гарні риси, але це тануло як крига у стакані на фоні вчинків героя. 

Дуже класна зав'язка із відчуттям тиші перед бурею. Моя інтуїція підказувала, що з головним героєм Алексом от-от має щось трапитись, але я ніяк не здогадувалася як і що. Кожен раз подив Алекса різкому повороту справ це і мій подив. Після жахливих перших 30 сторінок  книжку вже неможливо було відірвати від моїх очей. Сюжет захопив уяву, сленг і опис одягу, місцевості дуже реалістичні і майстерно змальовані. Що лише варті ці слова самко-моті (самоті), братики (друзі), кенти (друзі), фараони (полісмени), білохалатник (лікар), мінстр нутрішніх справ (внутрішніх), гулівер (голова). Дякую за ці перли перекладачеві цього твору Олександру Буценко.

Відверто роман дуже хороший і він не даремно був включено до переліку 100 найкращих англомовних науково-фантастичних романів за період з 1949 по 1984 рік.