"Если вы согласитесь, чтобы я пожарила яичницу на вашем сале,
я разрешу вам сварить ваше мясо в моем супе"
Зранку переді мною стояла задача зробити із індичого філе тефтелі і якось зварити добрий сирний суп. Пошаривши в Інтереті і натрапивши на свій же рецепт даного супу в Google+ я вирішила експериментувати!
Для початку я порубала філе індички ножем - не хотілось когось будити о 7 ранку, в цей же час я варила пів стакану рису, бо філе в мене було всього 420 грам.
Досить просто я зробила філе, думала що на це піде більше час та зусиль.
Потім я змішала з фаршем половину майже готового, але ще твердуватого рису, іншу половину доварила з додаванням додаткової води.
Додала до фаршу і рису одне яйце, пів ложки хмелі-сунелі, сіль і перець за смаком. І почала варити в каструлі з широким дном.
За той час, що тефтелі варились, я почистила, порізала і потушила цибулю і мілко натерту моркву разом з томатною пастою (стікер 70 грамів), витягнула з полиці консервовані помідори, зняла з них шкірку, порізала і додала до червоного варива.
Потім я дбайливо переклала тефтелі з вже бульйону на пательню і трохи потушила під закритою крижкою
Потім вимкнула газ. Ось такі вони вийшли.
Бульйон, що вийшов з тефтелів я просіяла, зварила в ньому дрібно нарізану картоплю (наче на олів'є, що порізано великими кубиками), потім додала зажарку (цибуля+морква смажена на олії і маслі), такі ж за розміром кубики плавленого сиру (2 пачки, я брала один дешевий, інший дорогий), згодом додала вершки, сир твердий тертий і спеції за смаком. Проварила пів хвилини і вимкнула.
Смачнішого супу я ще в житті не їла!
За цей час був ще зварений компот (9 літрів - не питайте чого так багато) і помитий посуд.
***
- Я не побачила, в нас ще один літр компоту, - зауважую я.
- Я відчуваю себе самою щасливою людина на світі!
- Компот робить тебе щасливим? - Питаю.
- Звісно!
- А я відчуваю себе людиною, яка робить компот, - відповідаю я.
- От бачиш! Хіба це не щастя!?
