- До тебе взагалі доторкнутися вночі неможливо! - скаржиться він.
- Чому це?!
- Ти б'єшся вже другий тиждень! - заявляє він їй.
- Тобто? Як я тебе б'ю? Ось так? - ляскає вона його по руці.
- Ні, сильніше, - у відповідь добряче ляскає він її по нозі.
- Отакої, і чого це? - питає вона.
- Мабуть ти думаєш, що то комарі на тебе сідають, - припускає він.
***
Вона сидить за столом, друкує. Він
проходить надважливу місію в грі.
- Аптечку ще не дають! - чує вона слова
в нікуди.
- Може б ми фільм подивились? - питає
вона.
- Ти розумієш в мене можливо ще не було
такої важливої місії, як ось ця.
Через декілька хвилин.
- Можливо ти будеш какао замість
аптечки?
- О! Давай. Якщо б ти цю чашку ще помила,
- простягає їй чашку від пива, - то ти
була в взагалі неймовірною!
- Неймовірною!? Ну добре, ти вмієш вговорити,
- погоджується вона і забираєш кружку.
***
- Ти пройшов цю місію?
- Так!
- Тоді давай подивимось якийсь гарний
фільм! Ти вже придумав який? - наполягає
вона.
- Так вибрав - “Сліпий лисого стриже,
та машинка не бере”.
- Ти знущаєшся з мене? - не розуміє вона.
- Та чого?! Такий гарний фільм!
***
Через декілька хвилин.
- Ну то дай мені викласти в інтернет
статті. Дай мені зафіксувати інформацію!
- вимагає вона.
- Там фіксуй! - вказує на місце де вона
друкувала.
- Але я хочу в Інтернеті зафіксувати!
Чи давай подивимось фільм!
- Чуєш, треба шукати якийсь ультиматум!
- просвітлює його.
- Ультиматум? Може компроміс?
Обидва сміються.
***
- У тебе сьогодні вночі були судоми? - між іншим спитав він.
- Ні. А що таке?
- Ти вночі кричала так, що я думав хтось викличе міліцію.
- Серйозно? Я нічого не пам'ятаю. Я довго кричала?
- Ні.
- Може піти до невропатолога? - Стурбовано питає вона.
- Він тобі не допоможе, - приречено відповідає він.
- А що мені допоможе? Могила?
- Мабуть що так! - знущається він.
***
- Я відчуваю себе старою, - скаржиться вона, - мені здається я маю вигляд 30-річної жінки.
- Та що ти! Маєш вигляд на 48!
- Знущаєшся?
- Ну може на 47 з половиною.
- І що мене видає?
- Живіт і обличчя!
Найцікавіше відбувається вночі...
***
- Ну як спалось? - питає вона.
- Добре, - відповідає він.
- Я себе добре поводила вночі?
- Ну як тобі сказати, ти взяла мою ковдру вечором, а я взяв твою ковдру...
- І? - Питається вона.
- Ну, і ти забрала в мене ковдру посеред ночі.
- І що ти робив? - В шоці питає вона.
- Мерз - відповідає він.
***
- Ну як спалось? - питає вона.
- Добре, - відповідає він.
- Я не ворочалась уві сні?
- Та ні, ти пів ночі виштовхувала мене з ліжка, - посміхається він.
- І що ти робив?
- Виштовхував тебе назад, - всміхається він.
***
- Подивись! Ми з тобою однаково спимо! - радісно виголошує вона, вказуючи на зім'яте простирадло на ліжку з обох сторін.
- То все ти винна! - зазначає він.
- Це як так? - збентежена вона.
- Ось так, твоя голова на подушці з твого боку, а ноги і попа на моєму боці все мнуть.