Вчора зима взяла своє

Вчора я встала і не пізнала вулицю знову. Вже другий раз за зиму за ніч все покривається снігом.

Ранок почався білим. 

Наші люди так відвикли від якісного і лопатного снігу. Хоче може це тільки мої відчуття.

Можна знімати майже на кожному кроці лівою лапою, все одно вийде круто.

А якщо йти поміж засніжених дерев, то можна уявити себе крутим фотографом.

І паркан має сніжний вигляд:

В профіль...

І в анфас.

Зразу видно які дерева пречудні.

Сніг лягає не рівномірно.

Дитячий майданчик став більш казковим

А ялинки стали більш могутніми під шаром снігу.

Мікрорайон Борщагівка дуже патріотична деколи

Здається самотня лавка... 

Але це не правда, вона живе разом із смітником.

Викрутаси.

Сніжний фрістайл

Хтось зліпив гарного сніговика.

Вуличні птахи їдять гостинці =)

Ще один новий тунель.

Кінець =)

Свят вечір в Конотопі

Їздила я в Сумську обл., під Конотоп до друзів в село. Було надто холодно для того, щоб гуляти по Конотопу, тож ми сиділи в хаті і дивились на сніг. 

До-речі, електричкою з Києва добиратися до Конотопа не так дорого. Білети 1-го класу з вівторка по четвер коштують 49 грн., а 3-го класу - 30 грн. Різниця між класами тільки у зручності сидіння, бо ви однаково замерзнете не зважаючи на клас потягу. Тож я раджу в зимку з собою брати плед. В п'ятницю, понеділок і вихідні білети будуть коштувати дорожче. 

Там була калина, досі жалкую, що я не дотягнулась і не взяла кілька гілочок. 

 

 Мені дуже подобається як тут падає світло:

 Сніг і цегла. 

Тут побували інопланетяни =)

 Ми робили шашлики на мангалі в дворі. 

 Коли їхали до вокзалу, то бачили пам'ятник коню, центральний парк, їздять по Конотопу трамваї. 

Конотопський вокзал вночі.

Кожна зима поченається святом...

Моя зима починається з Дня народження моєї Бабусі. Кожного разу сніг на 1 грудня випадає, хоча часто на вулиці досить тепло...

Зимою на лавках сидить тільки сніг...

Троянди чудесні, особливо якщо вони ростуть...

Несподівано...

На вихідних все тіло ломило, вже в неділю вдень була температура тіла 37.6. Потім я напилася чаю з малиною і заснула. Прокинулася ввечері, з температурою 38,8. Прийняла аспірин з анальгіном (татовий незмінний рецепт від температури) і спокійно пішла спати далі.

У понеділок температура спала до 37. Але лікар не прийшов, напевно просто не встиг до мене. Увечері я поміряла артеріальний тиск, він був  80*56, а температура увійшла в норму - 36,5.

Сьогодні, у вівторок, тиск у мене не піднімається вище 90*60, температура тіла знизилась до 35,5. Передумала йти на роботу.
Вийшла на вулицю, купила: настоянку женьшеню (за 25,94 грн.), мисочку кислої журавлини (за 16 грн.),  дві шоколадки (разом за 23 грн.). Прийшла додому, дістала імбир з холодильника (мені його набрали аж на 30 грн.) і лимон (за 7 грн.), Зробила з цим усім чай та випила його заїдаючи журавлиною та шоколадом.
Зараз йду на прийом до лікаря. Лікарняний все ж треба, бо на роботі запишуть як прогул ...

Страшенно затратно хворіти ...

Перший сніг

В нас вже випав перший сніг. Ще вночі ми засинали без нього, а прокинулись в білому царстві. Дивлячись на цю красу хочеться писати вірші. Проте далі третьої римованої строфи в мене діло не пішло. Тому я не буду мучити вас невдалими репризами. 

Я маю два вихідні для відпочинку. Сьогодні мені треба забрати мальку піщанку - нову подругу для мого сірого Бендера (згодом я надрукую його сумну історію). 

Тож зима вже наступила на п'яти осінній порі та треба вдягатися тепліше.