Кулінарні пригоди: деруни як вони є....

\

Повернулась з роботи пізно, але готувати їсти треба. Запропонувала відварити вермішель, пожарити битки. Але мій +1 в цей час перебирав і складав картоплю, що він нещодавно купив. Тож він сказав, що нам треба жарити деруни. 

І він почав чистити картоплю. Коли вона була перетерта, я побачила що він не пожалів ні мене, ні картоплі. Про що я йому і сказала і заручилась його допомогою. 

За пів години ми вдвох її пожарили, сама картопля трошки незвична і тому деруни дуже дивно жарились - розпадались і довго не рум'янились. Як завжди після жарки, я була вже не голодна.  =)

Двотижнева оборона. Коли вона спить...

- До тебе взагалі доторкнутися вночі неможливо! - скаржиться він. 
- Чому це?!
- Ти б'єшся вже другий тиждень! - заявляє він їй. 
- Тобто? Як я тебе б'ю? Ось так? - ляскає вона його по руці.
- Ні, сильніше, - у відповідь добряче ляскає він її по нозі. 
- Отакої, і чого це? - питає вона.
- Мабуть ти думаєш, що то комарі на тебе сідають, - припускає він.

Балачки. Коли вона спить...

***
Вона сидить за столом, друкує. Він проходить надважливу місію в грі.
- Аптечку ще не дають! - чує вона слова в нікуди.
- Може б ми фільм подивились? - питає вона.
- Ти розумієш в мене можливо ще не було такої важливої місії, як ось ця.
Через декілька хвилин.
- Можливо ти будеш какао замість аптечки?
- О! Давай. Якщо б ти цю чашку ще помила, - простягає їй чашку від пива, - то ти була в взагалі неймовірною!
- Неймовірною!? Ну добре, ти вмієш вговорити, - погоджується вона і забираєш кружку.

***
- Ти пройшов цю місію?
- Так!
- Тоді давай подивимось якийсь гарний фільм! Ти вже придумав який? - наполягає вона.
- Так вибрав - “Сліпий лисого стриже, та машинка не бере”.
- Ти знущаєшся з мене? - не розуміє вона.
- Та чого?! Такий гарний фільм!

***
Через декілька хвилин. 
- Ну то дай мені викласти в інтернет статті. Дай мені зафіксувати інформацію! - вимагає вона.
- Там фіксуй! - вказує на місце де вона друкувала.
- Але я хочу в Інтернеті зафіксувати! Чи давай подивимось фільм!
- Чуєш, треба шукати якийсь ультиматум! - просвітлює його.
- Ультиматум? Може компроміс?

Обидва сміються.  

Вік. Коли вона спить...

***
- У тебе сьогодні вночі були судоми? - між іншим спитав він.
- Ні. А що таке?
- Ти вночі кричала так, що я думав хтось викличе міліцію.
- Серйозно? Я нічого не пам'ятаю. Я довго кричала?
- Ні.
- Може піти до невропатолога? - Стурбовано питає вона.
- Він тобі не допоможе, - приречено відповідає він.
- А що мені допоможе? Могила?
- Мабуть що так! - знущається він.

***
- Я відчуваю себе старою, - скаржиться вона, - мені здається я маю вигляд 30-річної жінки.
- Та що ти! Маєш вигляд на 48!
- Знущаєшся?
- Ну може на 47 з половиною.
- І що мене видає?
- Живіт і обличчя!

Далі буде... 

Коли вона спить...

Найцікавіше відбувається вночі...


***
- Ну як спалось? - питає вона.
- Добре, - відповідає він.
- Я себе добре поводила вночі? 
- Ну як тобі сказати, ти взяла мою ковдру вечором, а я взяв твою ковдру...
- І? - Питається вона.
- Ну, і ти забрала в мене ковдру посеред ночі.
- І що ти робив? - В шоці питає вона.
- Мерз - відповідає він.

***
- Ну як спалось? - питає вона.
- Добре, - відповідає він.
- Я не ворочалась уві сні?
- Та ні, ти пів ночі виштовхувала мене з ліжка, - посміхається він.
- І що ти робив?
- Виштовхував тебе назад, - всміхається він.

***
- Подивись! Ми з тобою однаково спимо! - радісно виголошує вона, вказуючи на зім'яте простирадло на ліжку з обох сторін.
- То все ти винна! - зазначає він.
- Це як так? - збентежена вона.
- Ось так, твоя голова на подушці з твого боку, а ноги і попа на моєму боці все мнуть. 

Далі буде...